Федерація проти виведення Держпраці з-під дії закону про державний нагляд

21 червня 2017

Федерація вважає безпідставним та неприпустимим  виведення з під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відносин, що виникають під час здійснення заходів державного гірничого нагляду, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, охорону та гігієну праці, зайнятість населення, як це передбачено розробленим Держпраці законопроектом.

Обґрунтування такого ствердження викладено у  відповідних листах Федерації до Державної регуляторної служби України, Мінсоцполітики України та Держпраці.

 Зокрема у листах зазначалося, що авторами проекту основним аргументом щодо необхідності внесення змін до деяких законодавчих актів наводиться ствердження про неможливість сьогодні у повній мірі застосовувати норми Конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) №81 1947 року про інспекцію праці в промисловості й торгівлі (Закон № 1985-IV від 08.09.2004) та № 129 1969 року про інспекцію праці у сільському господарстві (Закон № 1986-IV від 08.09.2004) в частині:

- права інспекторів безперешкодно, в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;

- повідомлення інспектором у разі інспекційного відвідування про свою присутність роботодавця або його представника, якщо тільки він не визнає, що таке повідомлення не зашкодить ефективності контролю;

- щодо абсолютної конфіденційності джерела будь-якої скарги, доведеної до відома інспекторів праці, на недоліки або порушення правових норм і утримання від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв’язку з отриманням такої скарги;

- уповноваження інспекторів праці вживати заходів з метою усунення недоліків, виявлених на споруді, в обладнанні або методах роботи на підприємствах, а у разі безпосередньої загрози здоров'ю чи безпеці працівників щодо вжиття заходів, які підлягають негайному виконанню;

- здійснення інспекцій на підприємствах так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних норм.

Фахівці Федерації провели аналіз законопроекту, норм Конвенцій МОП та законодавства України, за підсумками якого встановлено:

  1. Відповідно до вимог пунктів a) і b) частин 1 статті 12 Конвенції МОП №81 та статті 16 Конвенції №129 (далі – Конвенції МОП) «Інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:

     a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; …»

Таким чином, в обґрунтуванні до проекту не враховано зазначені обмеження, які передбачають здійснення інспекційної діяльності тільки у денний період часу і за наявності достатніх підстав.

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - ЗУ «Про основні засади…») повністю враховує вимоги пунктів а) частини 1 статей 12 та 16 Конвенцій МОП, а частина третя статті 4 цього Закону значно поширює вимоги пунктів b) частини 1 статей 12 та 16 Конвенцій МОП, дозволяючи здійснювати перевірки не тільки у денний час, а й у  період робочого часу суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином Законом України «Про основні засади…» вимоги статті 12 Конвенції МОП №81 та статті 16 Конвенції МОП №129 враховані та значно розширені.

 2. Щодо наявності обмеження інспектора під час інспекційного відвідування приймати рішення щодо не повідомлення про свою присутність роботодавця або його представника слід зазначити.

Частиною 2 статті 12 Конвенції МОП №81 та частиною 3 статті 16 Конвенції МОП №129 передбачено: «У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків».

Інспектори Держпраці здійснюють інспекційні відвідування підприємств з високим та середнім ступенем ризику. Знаходження на таких підприємствах пов’язано з ризиком для здоров’я та життя. Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець «розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, …».

Правила знаходження і поведінки на території підприємства передбачають відповідні заходи безпеки щодо ознайомлення з можливими ризиками, наявності засобів індивідуального захисту та супроводжувальної особи. Не інспектор праці, а роботодавець актами підприємства, визначає правила поведінки на його території. Самостійне проникнення та знаходження інспектора на території шахти, рудника, металургійного, хімічного, енергетичного та інших підприємств з високим та середнім ступенем ризику є порушенням вимог статей 13 та 14 Закону України «Про охорону праці» та створює реальну загрозу для його здоров’я та життя.

 3. Ще одним обґрунтуванням щодо необхідності прийняття законопроекту визначено відсутність можливості дотримання інспекторами праці абсолютної конфіденційності джерела будь-якої скарги, під час інспекційного відвідування.

Відповідно до пункту c) статті 15 Конвенції МОП №81 та статті 20 Конвенції МОП №129 – «З урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці:

     c) слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої скарги».

Відповідно до абзацу сьомому частини першої статті 6 ЗУ «Про основні засади…» під час здійснення позапланового заходу підставою для якого є скарга, інспектор повинен пред’явити направлення на перевірку, копії погодження центрального органу виконавчої влади та службове посвідчення. У всіх цих документах не передбачена наявність інформації, яка порушує конфіденційність джерела скарги. Закон України «Про основні засади…» не містить вимог щодо порушення конфіденційності джерела будь-якої скарги.

Таким чином наведене обґрунтування є  безпідставним.

 4. На думку авторів законопроекту норми ЗУ «Про основні засади…» обмежують інспекторів праці в частині вжиття заходів щодо усунення недоліків, виявлених на споруді, в обладнанні або методах роботи, а у разі безпосередньої загрози здоров'ю чи безпеці працівників заходів негайного виконання (зупинення).

Відповідно до статті 13 Конвенції МОП №81 та статті 18 Конвенції МОП №129 «1. Інспектори праці уповноважені вживати заходів з метою усунення недоліків, виявлених на споруді, в обладнанні або методах роботи, які вони мають підстави вважати такими, що загрожують здоров'ю чи безпеці працівників.

  1. Для того, щоб інспектори праці мали можливість вживати таких заходів, вони будуть уповноважені, з дотриманням права на оскарження у судових або адміністративних органах, яке може бути передбачене законодавством, давати розпорядження або вимагати, щоб було дано розпорядження:

     a) щодо внесення протягом визначеного терміну до установки або споруди таких змін, які можуть бути необхідні для забезпечення дотримання правових норм з питань охорони здоров'я та безпеки працівників; або     b) у разі безпосередньої загрози здоров'ю чи безпеці працівників - щодо вжиття  заходів,  які  підлягають  негайному виконанню.     3. Якщо  процедура,  встановлена  у пункті 2,  є несумісною з адміністративною   чи   судовою   практикою   члена   Організації, інспектори  матимуть  право звертатися до компетентного органу для того,  щоб він видав  наказ  або  ініціював  вжиття  заходів,  які підлягають негайному виконанню».

Згідно зі статтею 6 Конституції України «Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України».

Частиною сьомою статті 7 ЗУ «Про основні засади…» передбачена можливість реалізації вимог статті 13 Конвенції МОП №81 та статті 18 Конвенції МОП №129 щодо вжиття інспектором праці заходів з метою усунення недоліків, у разі безпосередньої загрози здоров'ю чи безпеці працівників які підлягають негайному виконанню, а саме: «На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу».

Крім того, відповідно до вимог частини третьої статті 246 Господарського кодексу України «Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб’єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом». Оприлюдненим законопроектом не передбачено порядок обмеження та зупинення діяльності суб’єктів господарювання.

Таким чином, норми ЗУ «Про основні засади…» не обмежують повноваження інспекторів праці вживати заходи передбачені Конвенціями МОП.

 5. Автори законопроекту вважають, що норми ЗУ «Про основні засади…» не дають можливість здійснювати інспекції на підприємствах так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних норм.

Разом з тим, статтями 5 та 6 ЗУ «Про основні засади…» передбачається системний підхід з організації та здійснення нагляду, та надається органам державного нагляду (контролю) право:

  • на визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з урахуванням оцінку ступеня небезпеки, масштабу, виду та сфери діяльності, наявності порушень у попередній діяльності суб’єктів господарювання(абз.3 ч.2 ст.5);
  • залежно від ступеня ризику визначати періодичність проведення планових заходів державного нагляду(абз.5 ч.2 ст.5);
  • залежно від ступеня ризику визначати перелік питань для здійснення планових заходів, що затверджується наказом такого органу(абз.7 ч.2 ст.5);
  • залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначати питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (абз.9 ч.2 ст.5).

Вимоги абзацу п’ятого частини 1 статті 6 ЗУ «Про основні засади…» не обмежують кількість та частоту позапланових перевірок виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів виданих за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду. Частоту позапланових перевірок виконання розпорядчих документів встановлює інспектор праці. Ретельність та ефективність перевірок залежить тільки від компетенції інспекторів праці.

Таким чином, вимоги ЗУ «Про основні засади…» не обмежують право  інспекторів праці здійснювати інспектування так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

 

  • м. Київ, вул. Ярославська, 28
  • 044 425 24 79
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Галерея

Зворотній зв'язок

  Mail is not sent.   Your email has been sent.
Top